Система управління якістю в закладах

Нині найпопулярніший стандарт, який визначає вимоги до системи управління якістю, — міжнародний стандарт ISO 9001:2015 «Quality Management Systems — Requirements», який із 2016 року запроваджений в Україні як державний — ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (далі — ДСТУ ISO 9001:2015; Стандарт).

Система управління якістю (далі — СУЯ) в закладі— це не данина моді. Це підтвердження відповідності вимогам нормативно-правових актів і можливість гарантувати споживачам якість продукції, що задовольнить їхні потреби. СУЯ — це ще й можливість задовольнити інших зацікавлених сторін — постачальників, аутсорсерів та ін. Тому кожна система в кожній організації — унікальна. Навіть якщо надають однакові послуги, мають аналогічне обладнання тощо, вони не матимуть ідентичних СУЯ. Адже основу системи формують лідерство, задіяність персоналу, керування відносинами та інші принципи управління якістю.

Увага: Американський учений Вільям Едвардс Демінг (Wílliam Édwards Déming) довів, що 98% проблем низької якості залежать не від конкретних виконавців, а від системи, яку організували недосконало. Тому витрачати зусилля, щоб долати 2% причин і карати винних, неефективно. Набагато вигідніше навчитися впливати на решту 98% системних чинників («формула Демінга 98/2»). Чого заклад може досягнути, якщо впровадить СУЯ? Упевненість у якості продукції Працівники закладу можуть бути впевнені, що споживач гарантовано отримає продукцію відповідної якості. Для цього слід лише дотримувати вимог технологічної документації. Ідентичні вимоги до процесів СУЯ Кожен процес формується за принципом PDCA, тобто його планують, виконують, моніторять (контролюють) і корегуюють (тим самим удосконалюють). Скорочення документованої інформації Що довше функціонує СУЯ, то меншою стає кількість документованої інформації. Це обумовлено тим, що персонал стає дедалі обізнанішим, дисциплінованішим і відповідальнішим. Об’єктивніший аналіз процесів Чому до впровадження СУЯ недоліки й невідповідності приховували? Тому що зазвичай вважали основним винуватцем працівника. Ніхто не розслідував об’єктивних причин, не розробляв корегувальних дій, аби уникнути помилок. Існував основний метод мотивації — покарання. СУЯ спрямована запобігати недолікам. Тому варто аналізувати процеси на етапі моніторингу, внутрішніх і зовнішніх аудитів. Якщо розглядати процес як локальну систему, то внутрішній аудит є зовнішнім для процесу. На аудитах «усі скелети витягують із шаф», щоб проблему розв’язати, а не приховати.Системні питання неможливо розв’язати без вищого керівництва. А для цього воно має бути добре поінформованим. У закладах, які упровадили СУЯ, інформованість вищого керівництва про стан процесів СУЯ стає повнішою й об’єктивнішою. Зменшення витрат на якість Статистика свідчить, що витрати на якість зазвичай досягають 10-20% від загального обсягу обороту. Понад 80% припадає на брак і його виявлення. Реальні витрати на якість зазвичай невідомі, оскільки їх вимірює менше ніж 40% компаній. Економія витрат на якість може значно впливати на фінансові результати. -- З повагою, Тимур Душко, сертифікований інженер з охорони праці, аудитор та медіатор з питань охорони праці.