Охорона праці в медичних закладах та підготовка до осінньо-зимового періоду: ключові завдання

З настанням холодного сезону зростає кількість виробничих травм, аварій та випадків професійних захворювань. Тому підготовка до осінньо-зимового періоду є одним із пріоритетів служби охорони праці. Попри повномасштабну війну в Україні триває забезпечення української медичної системи альтернативними джерелами енергопостачання, аби за умов аварійних відключень медзаклади працювали, і відключення електроенергії не вплинуло на процес надання меддопомоги. Робота з підсилення лікарень ведеться у різних регіонах України, у тому числі у Київській області. 

На Київщині існує значна мережа закладів охорони здоров'я, до якої входять як великі обласні та районні лікарні, так і спеціалізовані медичні центри, а також мережі закладів первинної медичної допомоги. Попри руйнування, спричинені війною в Україні, влада та медичні установи регіону продовжують відновлювати та розширювати надання медичних послуг, аби забезпечити доступ до якісної допомоги населенню. 

Також, діє потужний медичний комплекс, який включає Київську обласну клінічну лікарню з консультативно-діагностичним центром, стаціонарним відділенням та реабілітаційним центром. з консультативно-діагностичним центром, стаціонарним відділенням та реабілітаційним центром. В кожному районі Київської області функціонують свої лікарні та інші медичні установи, які надають медичну допомогу місцевому населенню, наприклад Миронівська опорна багатопрофільна лікарня.

Зазначю, що на сьогодні у Київській області наявно забезпечено закладів спроможної мережі, з яких повністю автономними складає майже 100 %. Йдеться про забезпечення закладів локальним водо- та теплопостачанням, облаштуванням резервних джерел живлення та споруд цивільного захисту. Також зазначю, що потреба лікарень Київській області у генераторах загалом закрита на 100%. 

Обладнання спрацьовуватиме автоматично у разі аварійного відключення електроенергії та постачатиме напругу в мережу. Тож медзаклади зможуть повноцінно та безперебійно працювати і продовжувати надавати медпослуги пацієнтам за будь-яких умов. Для повноцінної роботи заклади охорони здоров’я мають бути забезпечені запасом пального на 120 годин роботи. 

Ще одним вагомим питанням є підключення генераторів до мережі, оскільки зараз в області є заклади охорони здоров’я, де генератори не підключені. Керівники лікарень мають якнайшвидше забезпечити реалізацію умов автономності у закладах, аби надання медичної допомоги не зупинялось ні на мить. 

Нагадаю про сновні напрями роботи з охорони праці:

1. Перевірка технічного стану обладнання

Перед початком опалювального сезону проводиться огляд і ремонт систем опалення, перевірка електромереж, заземлення, вентиляції. Своєчасна профілактика дозволяє запобігти аваріям та простоям.

2. Забезпечення пожежної безпеки

Особливу увагу приділяють перевірці опалювальних приладів, димових каналів, пожежної сигналізації, справності вогнегасників. В цей період важливо провести інструктажі з пожежної безпеки для всіх категорій персоналу.

3. Підготовка території

Освітлення зовнішніх проходів, ремонт покриття, заготівля піску й солі для посипання доріжок – це базові заходи, які зменшують ризик травмування на слизьких поверхнях.

4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

Працівники, що працюють на вулиці, повинні бути забезпечені теплим спецодягом, взуттям, рукавицями. У медичних закладах важливо підтримувати належний рівень забезпечення масками, халатами та іншими ЗІЗ.

5. Санітарно-гігієнічні заходи

Перевірка систем гарячого водопостачання, регулярне прибирання і дезінфекція приміщень, вакцинація працівників проти сезонних хвороб допомагають знизити рівень захворюваності.

6. Навчання персоналу

Позапланові інструктажі з безпечних методів роботи взимку, тренування дій при відключеннях електроенергії чи тепла – важлива частина підготовки до сезону.

7. Контроль виконання заходів

Результатом роботи має бути акт готовності підприємства до осінньо-зимового періоду. Важливо вести журнали перевірок, обліку виданого спецодягу та інструктажів.

Ще одним важливим питанням є забезпечення лікарень системами автономного водо- і теплопостачання. Зокрема, частина лікарень мають власні свердловини та котельні, що робить їх ще більш стійкими. 

Зокрема, на Київщині більшість медзакладів мають окрему свердловину, яка надасть безперебійний доступ до води і допоможе дотримуватися санітарно-гігієнічних норм роботи. Загальна кількість медзакладів спроможної мережі забезпечені локальним теплопостачанням. 

Крім того, у Київській області триває робота над оснащенням медзакладів альтернативними та екологічними джерелами електроенергії – сонячними панелями та акумуляторами. Загалом вже близько половини українських ЗОЗ мають сонячні станції з акумуляторами, які накопичують енергію.

Системна та своєчасна підготовка до осінньо-зимового періоду зменшує ризики травматизму, забезпечує безперебійну роботу підприємства й підвищує рівень безпеки працівників. Підсилення українських лікарень триватиме й надалі, щоб медзаклади Київщини могли ефективно працювати попри виклики, спричинені повномасштабною війною. 

.