Чому новий законопроєкт №10147 викликає тривогу у бізнесу та профспілок?

Нового універсального закону "Про охорону праці" станом на кінець 2025 року немає, але є активні законопроєкти та зміни до чинних актів (№ 2694-IX, який адаптує законодавство до європейських норм), які впроваджують сучасну систему управління охороною праці: оцінку ризиків, профілактику інцидентів, підвищення відповідальності роботодавця та покращення розслідування нещасних випадків, що зобов'язує роботодавців впроваджувати СУОП (Систему управління охороною праці) та реагувати на потенційно небезпечні ситуації, а не лише на фактичні травми. 

Основні нововведення та зміни:

1. Система управління охороною праці (СУОП):

   Запроваджується обов'язкова система управління охороною праці на основі європейських стандартів, що передбачає постійну оцінку ризиків та впровадження заходів для їх мінімізації. 

2. Профілактика інцидентів:

   Роботодавці зобов'язані вести облік не лише нещасних випадків, але й інцидентів, які могли б до них призвести, для запобігання майбутнім проблемам. 

3. Відповідальність роботодавця:

   Посилюється відповідальність роботодавців, вплоть до матеріальної, за шкоду, завдану працівнику через неефективні заходи з охорони праці, згідно з рішенням суду. 

4. Розслідування та інформування:

   Підвищується ефективність розслідувань нещасних випадків та аварій, а роботодавці мають інформувати компетентні органи про всі інциденти, що стосуються безпеки праці. 

5. Права працівників:

   Зберігається право працівника відмовитися від роботи, що становить загрозу життю/здоров'ю, та право на компенсацію у разі порушення норм охорони праці. 

   
   

Що робити роботодавцям: 

• Впроваджувати Положення про Систему управління охороною праці та інші обов'язкові документи.

• Регулярно оцінювати ризики на робочих місцях.

• Розробляти конкретні заходи для усунення/мінімізації цих ризиків.

• Навчати персонал та перевіряти знання з питань охорони праці.

Чинним основним законом залишається Закон України «Про охорону праці» (№ 2694-IX), який постійно оновлюється з урахуванням євроінтеграційних процесів. 

Отже, Україна стоїть на порозі радикальної зміни системи охорони праці. Законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який у 2026 році готується до фінального ухвалення, покликаний імплементувати європейські стандарти (Директиву 89/391/ЕЕС). Однак за деклараціями про «євроінтеграцію» криється низка ризиків, які можуть суттєво погіршити становище як найманих працівників, так і підприємців.

1. Скасування «шкідливих» пільг: Економіка за рахунок здоров’я

Одним із найбільш дискусійних моментів є зміна підходу до компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах.

• Ризик: Критики проєкту зазначають, що документ створює умови для скасування обов'язкового надання молока, лікувально-профілактичного харчування та скорочення тривалості робочого дня.

• Наслідок: Замість реального покращення умов праці, роботодавці можуть отримати юридичну можливість економити на соціальних гарантіях, що в довгостроковій перспективі призведе до зростання професійних захворювань.

2. Штрафна «гільйотина»: Тиск на бізнес

Новий закон пропонує безпрецедентне посилення фінансової відповідальності за порушення норм безпеки.

• Ризик: Розмір штрафів прив’язується до мінімальної заробітної плати і в окремих випадках може сягати 600 МЗП (що у 2025 році становить мільйони гривень).

• Наслідок: Для малого та середнього бізнесу одна перевірка може закінчитися банкрутством. Експерти побоюються, що каральна функція закону переважатиме над превентивною.

3. Суб’єктивізм інспекторів та корупційні ризики

Законопроєкт надає інспекторам Держпраці широкі повноваження, зокрема право вимагати зупинки роботи обладнання або цілих цехів без рішення суду.

• Ризик: Відсутність чітко регламентованої процедури «негайного усунення небезпеки» залишає простір для суб’єктивних рішень контролерів.

• Наслідок: Це створює ідеальний ґрунт для корупційного тиску на підприємства, особливо в умовах післявоєнного відновлення економіки.

4. Психосоціальні ризики: Нові зобов’язання без механізмів

Закон вперше вводить поняття «психосоціальних ризиків», зобов’язуючи роботодавців дбати про ментальне здоров’я та запобігати стресу працівників.

• Ризик: В українському правовому полі наразі відсутні методики оцінки стресу чи «вигорання», які б мали юридичну силу.

• Наслідок: Роботодавці отримують обов’язок, який неможливо виконати за чітким алгоритмом, що знову ж таки стає зручним інструментом для маніпуляцій з боку контролюючих органів під час перевірок.

5. Демонтаж трудового законодавства

Проєкт передбачає вилучення цілого розділу «Охорона праці» з Кодексу законів про працю (КЗпП).

• Ризик: Розрив зв’язку між трудовими правами та нормами безпеки може створити правовий хаос.

• Наслідок: Послаблення захисної ролі профспілок та ускладнення процесу доведення провини роботодавця у суді при нещасних випадках.

• 
  

Висновок

Хоча перехід від радянської моделі «реагування на факти» до європейської моделі «оцінки ризиків» є необхідним, поточна редакція законопроєкту №10147 містить небезпечні перекоси. Без доопрацювання та чіткого визначення механізмів реалізації, закон ризикує перетворитися на інструмент фіскального тиску, водночас позбавивши працівників реальних важелів захисту своїх прав.