Чи може роботодавець не надати відпустку під час воєнного стану?

В умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктурі та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом.

Відмова надати працівнику відпустку має бути пов’язана з необхідністю виконувати певний обсяг робіт, який спрямований на забезпечення безпеки та обороноздатності держави. У інших випадках доцільно надавати працівникам за їхнім бажанням щорічні, соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати.

Черговість відпусток визначають графіки, які затверджує власник або уповноважений ним орган.

Погодьте графіки з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (ст. 10 Закону про відпустки). Доведіть графіки відпусток до відома всіх працівників.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Повідомте працівника письмово про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку.

Щорічні відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час отримують:

- особи віком до 18 років; особи з інвалідністю; жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

- жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

- одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері);

- опікуни, піклувальники або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

- дружини (чоловіки) військовослужбовців;

- ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

- ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII;

- батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу; особи в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Відпустку без збереження заробітної плати роботодавець надає працівникові:

- за ініціативою працівника в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки);

- за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

За матеріалами Міністерства економіки України